ЗУСТРІЧ ЧЕРЕЗ 80 РОКІВ
З особливим трепетом душі зустрічав Чоповицький селищний голова Михайло Філоненко гостей з Республіки Казахстан. Кузембаєва Айшагуль зі своєю дочкою прилетіли з далекого міста Кизилорда, щоб вклонитися землі, за яку віддав своє життя у грудні 1943 року її батько – солдат Кузембаєв Адильбек.
Кузембаєвій Айшагуль було всього півтора рочки, коли у 1941 році батька призвали в армію і відправили на фронт. Жодного листа сім’я від нього не отримала. Після війни дружина довгі роки чекала чоловіка, бо похоронка не надходила. Свою віру, надію і любов передала дітям, які, ставши дорослими, почали пошуки хоч якоїсь вісточки про свого батька. У родині зберігаються цілі папки переписки з військкоматами, архівами, але без конкретики.
Тоді вісімдесятирічна Айшагуль звернулася на програму Казахського радіо «Де ти, моя рідна людина?» і телепрограму «Дорогі нам люди». І яке було її здивування, коли редактор цих програм Асель Аскардизи повідомила, що волонтери з України знайшли місце захоронення її батька.
Солдат 143-ї стрілецької дивізії Кузембаєв Адильбек був тяжко поранений у жорстокому бою біля села Липляни у листопаді 1943 року, помер і похований у братській могилі. Його прізвище та ім’я викарбуване на гранітній плиті Меморіалу слави у центрі с.Йосипівка.
«Батьку, ми зустрілися через 80 років…», - крізь сльози шепотіла сивочола жінка, схиляючись над плитою, де увіковічене ім’я рідної людини.
Зворушливо, аж до мурашок по шкірі…
