ЄРМОЛЕНКО ОЛЕКСІЙ АНАТОЛІЙОВИЧ
Дата і місце народження: 02 серпня 2000 року, Україна, Житомирська область, Коростенський район, смт Чоповичі.
Дата і місце загибелі: 05 липня 2024 року, Україна, Донецька область, Волноваський район, м. Вугледар.
Добрий, чуйний, відповідальний, самостійний, завжди готовий прийти на допомогу – таким пам’ятатимуть Олексія усі, хто його знав.
Народився в мальовничому селищі Чоповичі Коростенського району Житомирської області. Закінчив школу, а згодом Житомирський автодорожній коледж. З дитинства доля не пестила Олексія, його виховувала любляча бабуся Валентина, а після її смерті - рідні тітки. Він зростав з найкращими сестрами та братом, завжди хизувався що вони у нього - найкращі.
Олексій обрав непростий, але гідний шлях. У 2020 році підписав контракт та вступив до лав Збройних Сил України. Він став справжнім воїном, Героєм навіки, який нищив ворога, захищаючи свою кохану, родину та мстився за побратимів.
24 лютого 2022 року оператор-навідник розвідувального взводу розвідувальної роти Олексій, як і тисячі військовослужбовців-прикордонників, мужньо зустрів російського агресора та гідно дав відсіч.
З початку повномасштабного вторгнення рф на територію України Олексій пліч-о-пліч з військовослужбовцями Збройних Сил України, 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців мужньо та самовіддано виконував бойові завдання поблизу н.п. Вугледар Волноваського району Донецької області.
Попри війну, Олексій з коханою будували майбутнє, мали безліч нездійсненних мрій та планів, але 5 липня 2024 року оператор-навідник розвідувального взводу розвідувальної роти Олексій прийняв свій останній бій з переважаючими силами ворога та загинув під час ворожого обстрілу поблизу н.п Вугледар Волноваського районного Донецької області.
«Він був відважним воїном-захисником. Розум та гаряче серце були прикладом для всіх його побратимів. Олексій був ніжним, люблячим, романтичним і справжнім чоловіком. Він придбав будинок, створив сім’ю, мав грандіозні планиі безмежно любив життя, але клята війна забрала його” – з сумом згадує кохана полеглого воїна Ангеліна.
За особисту мужність і героїзм, успішне виконання завдань під час бою, особисті заслуги перед Батьківщиною Єрмоленко Олексій був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «За оборону Києва і Київської області» та медаллю «Незламним героям російсько-української війни».
Юний Олексій полетів на небеса, де шикується велике Небесне військо.
Поховали Олексія на кладовищі у селі Пристанційне Коростенського району Житомирської області. Назавжди 23 роки.
