ОЛЕКСІЙЧУК ВАСИЛЬ ПЕТРОВИЧ
Народився 3 листопада 1968 року в с. Будницьке, Коростенського р-н., Житомирської обл..
Василь зростав у люблячій сімї, батько, мати і сестра.
Коли Василько із сестрою Галинкою були зовсім крихітками, померла їхня мама. Вони залишилися сиротами.
Невдовзі батько одружився вдруге і вони переїхали жити в с. Пристанційне. Там народилися ще одна сестричка Світлана, брати Микола, Сергій і Андрій.
Навчався в школі с. Пристанційне. Закінчив 8 класів.
Здобув освіту електрика в м. Харків.
У 1986 р. проходив строкову службу в країні Угорщина.
Після закінчення служби пішов працювати електриком в м. Київ. Одружений, має двох дітей, дочку і сина, проживали із сімєю в Києві.
Василь був доброю, турботливою дитиною для своїх батьків, надійною опорою і хорошим прикладом для своїх дітей, люблячим чоловіком, чуйним, добрим товаришем для своїх друзів.
Коли почалося повномасштабне вторгнення росії на територію України, Василь не залишився осторонь. 3 квітня 2022 року пішов добровольцем до лав ЗСУ.
Він був водієм відділення безпілотних авіаційних комплексів 9 штурмової роти 3 штурмового батальйону військової частини А… Побратими згадують його досвідченим, рішучим, відважним, вмотивованим.
Але гіркий смуток війни торкнувся його сімї.
З найзапеклішої ділянки фронту надійшла сумна звістка.
08 червня 2023 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Іванівське Донецької області загинув старший сержант Олексійчук Василь Петрович.
Він загинув захищаючи країну, її волю та незалежність від російського агресора, будучи вірним військовій присязі, загинув зі зброєю в руках, охороняючи наше мирне та спокійне життя. Нажаль війна забирає кращих синів України
