НИКОНЧУК РОМАН СТЕПАНОВИЧ
Народився 10 листопада 1984 року в місті Нойштрельць, Германської Демократичної Республіки. У 1986 році родина переїхала до Латвії у місто Елгава, де 1990 році Роман пішов до першого класу. У 1992 році повернулися в Україну в село Пристанційне. У 1993 році родина переїзджає до Йосипівки, де Роман іде до третього класу Йосипівської НСШ, де навчався до 1998року. З 1998 по 2000 рік навчається в Чоповицькій ЗНВК. Після було ПТУ міста Коростень. де здобув спеціальність «зварювальник».
З 2002 по 2004 рік проходив строкову службу у Збройних силах України.
З 2004 по 2015 працював на будівництві у місті Київ.
У 2015 був мобілізований до ЗСУ. Службу проходив в зоні АТО, в складі 40-ої окремої артилерійської бригади ім. Великого Князя Вітовта. Після мобілізації знову повернувся на службу за контрактом, до 11 батальйону, 59-ої окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка. Був навідником міномету.
24 лютого 2022року, коли вся країна стала на захист своєї землі, до воєнкомату пішов і Роман. Цього разу Роман пішов воювати разом з 30-ою окремою механізованою бригадою, де мужньо захищав Київщину, а потім рубежі нашої держави на сході. Був навідником танка, командиром та механіком були рідний брат Андрій та односелець Олександр Гріник – це був танковий екіпаж односельчан.
Після чергового тяжкого бою 15 лютого 2023 року біля н.п Бахмут, Роман отримав поранення, несумісне з життям.
Роман Никончук – це приклад героїзму та самопожертви, який віддав за свободу та незалежність України, за наше життя – своє молоде життя.
Йому назавжди залишилось 38…
Похований на кладовищі села Йосипівка.
