БОНДАР ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
Загинув 12 лютого 2015 року
Військове звання: старшина
Учасник боїв за місто Дебальцеве Донецької області.
Обставини загибелі:
12 лютого 2015 року старшина Бондар загинув від осколкового поранення у серце під час боїв за місто Дебальцеве Донецької області.
Державні нагороди:
Указом Президента України № 282/2015 від 23 травня 2015 року, "за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі", нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Біографічна довідка:
(07.11.1973 – 12.02.2015)
Бондар Василь Васильович – водій роти матеріально-технічного забезпечення 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України, старшина.
Народився 07 листопада 1973 року в селищі міського типу Любашівка Любашівського району Одеської області. Закінчив середню школу.
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
Мешкав у місті Київ. Працював таксистом.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у місті Києві, де був активним учасником Революції Гідності. Возив на Майдан продукти харчування, бензин, вивозив поранених.
5 серпня 2014 року мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив водієм роти матеріально-технічного забезпечення 128-ї окремої гвардійської гірсько-піхотної бригади Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1778 (польова пошта В4673), місто Мукачеве Закарпатської області).
З осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
У 2014 році в результаті підриву машини на фугасі старшина Бондар зазнав перелому ноги. Після лікування знову повернувся на передову. Учасник боїв за місто Дебальцеве Донецької області.
12 лютого 2015 року старшина Бондар загинув від осколкового поранення у серце під час боїв за місто Дебальцеве Донецької області.
7 березня 2015 року похований на кладовищі селища Чоповичі Коротенського району Житомирської області. Залишились дружина, син та донька.
Василь виконав обіцянку, яку дав дітям перед від’їздом в АТО - повернувся додому “Героєм з медалями….” (посмертно).
“Не здаватися і йти вперед попри всі перепони” такий девіз був у мого чоловіка, а тепер це девіз нашої сім’ї, – говорить дружина Василя.
Портрет на меморіалі "Стіна пам'яті полеглих за Україну" у Києві: секція 6, ряд 4, місце 23.
