«Я не дам кацапам прийти і командувати моїми дітьми. Я буду усіх вас захищати …»
Ці слова належать чопівцю Шоботенку Олександру Васильовичу. Досвідченому і відважному воїну, людині завзятої вдачі. Він народився і прожив своє життя у селищі Чоповичі. Навчався у місцевій школі, потім у Малинському лісотехнікумі, створив сім’ю, виховував дітей, працював. Все як у всіх. От тільки є в біографії одна особливість. Тричі доля закидала Шоботенка Олександра на Донеччину: коли служив у армії, коли брав участь у АТО з 2015 року по 2019 рік і тепер, коли прийняв свій останній бій… Нью-Йорк Бахмутського району Донецької області…
3 липня 2024 року Чоповицька громада попрощалася зі своїм Героєм - молодшим сержантом Шоботенком Олександром Васильовичем, номер обслуги самохідного артилерійського дивізіону військової частини А----.
Він був принциповим, щедрим, щирим, добрим, хоробрим, товариським і відповідальним. Олександр Васильович мав великий бойовий досвід, а тому розумів наскільки потрібний на фронті під час цієї кривавої війни. Мудрий воїн став справжнім наставником і натхненником для побратимів.
За особисту мужність і героїзм, успішне виконання завдань під час бою Шоботенко О.В. нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та нагрудним знаком «Золотий Хрест» від Головнокомандувача Збройних Сил України.
Шоботенко Олександр загинув, захищаючи Батьківщину і право своїх дітей на життя, захищаючи усіх нас.
Гордимося нашим Героєм!
Вічна слава і світла пам’ять Шоботенку Олександру Васильовичу!
