ШЕРЕМЕТ РУСЛАН РУСЛАНОВИЧ
Руслан Шеремет народився 29 жовтня 1995 року в селищі Чоповичі Коростенського району Житомирської області. 2002 року пішов до школи, після закінчення якої вступив до Українського державного університету імені Михайла Драгоманова на кафедру туризму.
« Мені здається, мабуть, так воно і є, що Руслан змалечку був патріотом своєї країни. Хоча у ньому текла і російська кров. Я питала: «А чого танчики з прапором України ( які він малював на уроках в зошиті) завжди перемагають танки із зіркою росії?». Відповідав: «Бо вони не браття, побачите ще їхнє обличчя справжнє». – згадує його перша вчителька.
Свій шлях до розвідника Руслан почав ще на Майдані, на барикадах. Цим дуже пишався. Маленький студент, а з такою силою віри та духа. Був учасником української ультраправої консервативної організації «Традиції і порядок». Як пише його викладач Ігор Плохий: «Познайомився я з ним на вуличних акціях проти ЛГБТ пропаганди… активний християнський борець. Декілька років тому я викладав йому і іншим студентам із «Легіону «Традиції і порядок»» теологію. Руслан завжди був життєрадісним лідером…».
Був із друзями біля витоків появи «Реваншу». А коли почалася війна, то не було навіть питань і спроб відговорити його не йти на цей жах. Батькам тільки залишалося чекати на плюсик у телефоні.
При цьому Руслан був завжди із книгами. І будь-який відпочинок проводив із ними, він почувався ніби не на війні, читав…, багато… на барикадах чи в окопах, в перервах між сутичкою, він міг абсолютно незворушно заглибитися в книгу. Спів ранкової пташки та тріск ворожих куль над головою були для нього музикою одного жанру.
У «Реванші» він був одним із прикладів формули «Libro e moshetto» («Книга і мушкет»). Цей вислів про нього: романтика та війна. Романтик, християнин та патріот, який усе своє свідоме життя приніс на вівтар служіння Богу, Батьківщині та народу. Запальний в бою та меланхолічний в миру, Руслан був не просто соратником, він був одним із символів.
Його дівчина Аня зробила шеврон – маленьке каченя в окулярах з ножем. У цьому був виражений його характер: з перших днів захищав усіх і все у своїй країні. Людина, яка мала честь і стійкість, яка мала силу духу та мораль.
Під час виконання спеціального завдання 8 червня 2023 року в Запоріжзькій області загинув смертю хоробрих розвідник Руслан Шеремет. Все його життя – це приклад скромності та вірності шляху воїна-революціонера. Він любив мистецтво та війну, і його заповіт для усіх нас опанувати їх, стати митцями війни!
Дмитро Лінько, боєць батальйону «Стугна», розповів так про захисника: «Знав Руслана вже років 12. Він з юних років прийшов в національний двіж. Ініціативний, завзятий та шляхетний. Прожив цікаве та драйвове життя. Дуже шкода, міг би зробити для країни ще дуже багато хороших справ. Мої співчуття родині та побратимам з «Реваншу».
Богдан Ходаковський, командир батальйону «Реванш» так згадує свого побратима: «Вчора не стало мого першого та найкращого камрада… Одна кров, один шкільний клас, один університет, одна барикада, один батальйон – тепер одним лишився я. Ти прийшов в епоху сталі та вогню і лишився в ній молодим, сильним та натхненним, приєднався до райської фаланги, а ми продовжуємо свій земний похід втраченого покоління, і знову через сталь та вогонь.
Ціною свого життя, в якому було б ще безліч гарних приємних подій і турбот, Руслан Шеремет виборював мир для нас із вами. Тож наш святий обов’язок берегти пам'ять про його безсмертний Подвиг та героїзм. Смерть нашого мужнього захисника – непоправна втрата для всіх, хто його знав, поважав і любив. Ніколи не забудемо і не пробачимо!».
