Аналіз регуляторного впливу рішення

Дата: 26.10.2017 12:55

Кількість переглядів: 1674

Аналіз
регуляторного впливу проекту рішення Чоповицької селищної ради «Про затвердження Положення про порядок відчуження (приватизації) комунального майна Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади та Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності»

Аналіз регуляторного впливу  проекту рішення Чоповицької селищної ради «Про затвердження Положення про порядок відчуження (приватизації) комунального майна Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади та Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності»  підготовлено згідно з вимогами Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», Методики проведення аналізу впливу регуляторного акта, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2004 р. №308.

1. Визначення проблеми.

Питання відчуження (приватизації) об’єктів комунальної власності Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади наразі не врегулювано.

Тому, даний проект рішення визначає механізм та можливість переходу права власності на об’єкти комунальної власності селищної об’єднаної територіальної громади від комунальної до приватної з урахуванням законодавчих норм. Даний документ запобігатиме зловживанням та корупційним діям у питаннях, пов’язаних з відчуженням (приватизацією) об’єктів комунальної власності.

Крім того, з метою реалізації вимог Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» розроблено Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності. Вищезазначене Положення визначає процедуру конкурсного відбору суб?єктів оціночної діяльності, що отримали сертифікат суб?єкта оціночної діяльності, які будуть залучатись до проведення незалежної оцінки об’єктів відчуження (приватизації).

Визначена проблема не може бути вирішена за допомогою ринкових механізмів, так як жоден ринковий механізм не передбачає реалізації права селищної об’єднаної територіальної громади володіти, доцільно, ефективно користуватися та розпоряджатися за своїм розсудом і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через виконавчі органи.

Отже, впровадження даного регулювання є доцільним у зв’язку з тим, що інших альтернатив розв’язання існуючих завдань не існує. Даний регуляторний акт спрямований на досягнення чітко визначеної мети - удосконалення  механізму  вирішення питань, пов’язаних з відчуженням об’єктів комунальної власності та забезпеченні прозорості у визначенні суб’єктів оціночної діяльності на конкурсних засадах.

2. Цілі державного регулювання.

Метою прийняття рішення «Про затвердження Положення про порядок відчуження (приватизації) комунального майна Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади та Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності» є затвердження регуляторних актів, які дозволять найбільш ефективно та раціонально використовувати комунальне майно селищної об’єднаної територіальної громади та забезпечать збільшення надходжень до бюджету.

Цілями регулювання є:

- підвищення прозорості дій органів місцевого самоврядування при вирішенні питань, пов’язаних з відчуженням об’єктів комунальної власності шляхом встановлення конкретного порядку;

- забезпечення ефективного використання майна комунальної власності;

- відкритість процедури розгляду питань, пов’язаних з об’єктами комунальної власності;

- забезпечення доступності інформації про порядок відчуження(приватизацію) об’єктів комунальної власності;

- відкритість та прозорість при визначенні суб’єктів оціночної діяльності, що здійснюватимуть оцінювання об’єктів відчуження (приватизації).

3. Визначення та оцінка альтернативних способів досягнення визначених цілей.

3.1. Визначення альтернативних способів

2. Оцінка вибраних альтернативних способів досягнення цілей

Оцінка впливу на сферу інтересів держави

Оцінка впливу на сферу інтересів громадян

Оцінка впливу на сферу інтересів суб’єктів господарювання

Оскільки спрогнозувати, які саме суб’єкти господарювання виявлять інтерес до участі у відчуженні (приватизації) об’єктів комунальної власності селищної об’єднаної територіальної громади, не вбачається можливим, тому таблиця розрахунку питомої ваги у загальній кількості суб’єктів господарювання не надається.

 4. Вибір найбільш оптимального альтернативного способу досягнення цілей

5. Механізми та заходи, які забезпечать розв?язання визначеної проблеми.

Основними завданнями запропонованого проекту рішення є забезпечення прозорого процесу дій органів місцевого самоврядування та суб’єктів господарювання при вирішенні питань, пов’язаних з відчуженням об’єктів комунальної власності та визначенням суб’єктів оціночної діяльності.

Запровадження зазначеного регуляторного акту забезпечить високу вірогідність досягнення поставлених цілей шляхом впровадження наступних заходів:

- покладення на орган приватизації обов’язків щодо дотримання Положення про порядок відчуження (приватизації) комунального майна Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади;

- розміщення на офіційному сайті Чоповицької селищної ради Положення про порядок відчуження (приватизації) комунального майна Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади та Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності;

- визначення чіткої процедури конкурсного відбору суб’єктів оціночної діяльності для цілей приватизації, оренди та в інших випадках, визначених чинним законодавством;

- встановлення критеріїв визначення  суб’єктів оціночної діяльності для проведення оцінки майна;

- визначення конкурсної документації для участі у конкурсі.

Механізм дії запропонованого регуляторного акта спрямований на безпосереднє розв’язання проблем:

- удосконалення механізму (прописаної процедури) відчуження (приватизації) майна, що є комунальною власністю;

- оптимізування системи обрання органами місцевого самоврядування суб?єктів оціночної діяльності на конкурентних засадах.

Запропонований вихід із ситуації, що склалася, відповідає принципам державної регуляторної політики, а саме: доцільності, ефективності, прозорості, передбачуваності, врахуванню громадської думки при вирішенні питань, пов’язаних з комунальним майном.

6. Оцінка виконання вимог регуляторного акта залежно від ресурсів, якими розпоряджаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи, які повинні проваджувати або виконувати ці вимоги.

Розрахунок витрат на запровадження державного регулювання для суб’єктів малого підприємництва наведений у додатку 1 до цього аналізу регуляторного впливу.

7. Обґрунтування запропонованого строку дії регуляторного акта.

Термін дії регуляторних актів встановлюється довгостроковий  або до прийняття нових нормативних актів.  У разі потреби, до нього вноситимуться зміни за підсумками аналізу відстеження його результативності.

При виникненні змін у чинному законодавстві, які можуть впливати на дію запропонованого регуляторного акту, до нього будуть вноситися відповідні коригування.  Ризик зовнішніх чинників цих регуляторних актів відсутній, так як їх впровадження відповідає чинному законодавству.  

8. Визначення показників результативності дії регуляторного акта.

Показники результативності регуляторних актів передбачається визначити за зростанням надходжень до бюджету селищної ради від продажу об’єктів нерухомого майна комунальної форми власності.

9. Визначення заходів, за допомогою яких здійснюватиметься відстеження результативності дії регуляторного акта.

Результативність регуляторних актів буде відстежуватись виконавчим комітетом селищної ради.

Оцінка ефективності регуляторних актів буде здійснена за допомогою проведення базового, повторного та періодичного відстеження результативності регуляторних актів.

Проведення базового відстеження здійснюється шести місяців з дня прийняття рішення  «Про затвердження Положення про порядок відчуження (приватизації) комунального майна Чоповицької селищної об’єднаної територіальної громади та Положення про конкурсний відбір суб’єктів оціночної діяльності».  Повторне відстеження результативності регуляторних актів здійснюється через рік після їх прийняття,  періодичне – один раз на три роки.

Селищний голова                                                                       М.М.Філоненко            

Додаток 1

ТЕСТ

малого підприємництва (М-Тест)

1. Консультації з представниками мікро- та малого підприємництва щодо оцінки впливу регулювання.

Враховуючи, що коло можливих учасників приватизації практично необмежене (за виключенням осіб, які не можуть бути суб’єктами приватизації комунального майна згідно із законодавством), консультації не проводилися.

2. Вимірювання впливу регулювання на суб’єктів малого підприємництва (мікро- та малі):

Враховуючи, що коло можливих учасників приватизації практично необмежене (за виключенням осіб, які не можуть бути суб’єктами приватизації комунального майна згідно із законодавством), а дані статистики щодо кількості суб’єктів малого підприємництва станом на дату прийняття регуляторного акту відсутні, виміряти вплив регулювання неможливо.

3. Розрахунок витрат суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання.

Витрати суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання враховують лише вартість проведення незалежної експертної оцінки об’єкта приватизації та вартість нотаріальних послуг при укладенні договору купівлі-продажу.

Бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва

Враховуючи, що проведення процедур приватизації входить до прямих обов’язків посадових осіб органу місцевого самоврядування, додаткові бюджетні витрати на адміністрування регулювання суб’єктів малого підприємництва відсутні.

4. Розрахунок сумарних витрат суб’єктів малого підприємництва, що виникають на виконання вимог регулювання.

Витрати суб’єктів малого підприємництва на виконання вимог регулювання враховують лише вартість проведення незалежної експертної оцінки об’єкта приватизації та вартість нотаріальних послуг при укладенні договору купівлі-продажу.

5. Розроблення корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва щодо запропонованого регулювання

Корегуючих (пом’якшувальних) заходів для малого підприємництва не розроблялося у зв’язку з вимогами законодавства щодо рівності всіх учасників процесу приватизації.

« повернутися